Секретар Комісії, протоієрей Димитрій Гарчук
Говорячи про ступінь впливу богослужіння на віруючих, необхідно передусім згадати про особливі потреби людей, які вперше приходять до храму зі своїм болем або із своїми проблемами. Церква завжди відповідала на духовні запити своїх чад, звершуючи молитви згідно з їхніми потребами та скорботами. Для цього створювалися різні чини, які згодом склали основу Требника — книги, «куди входять чинопослідування треб — Таїнств та інших священнодійств, що звершуються Церквою в особливих випадках і не входять здебільшого до складу храмового богослужіння добового, седмичного й річного кола»1.
Зі зміною способу життя змінювалися й духовні запити християн, що спонукали Церкву як люблячу Мати створювати нові чинопослідування, актуальні в той чи інший період історичного буття Церкви. Звичайно ж, такі чини не можуть формуватися і входити в життя церкви хаотично. Для того щоб упорядкувати їх складання й застосування, й було створено особливий синодальний орган.
29 березня 2007 року було ухвалене рішення «благословити створення при Священному Синоді УПЦ Літургічно-Богослужбової комісії для написання та редагування богослужбових текстів служб новопрославленим святим УПЦ» (Журнал № 27)2. Таким чином, в Українській Православній Церкві з’явилася профільна синодальна структура, що опікується питаннями богослужіння. До складу Комісії було включено авторів й упорядників проектів актуальних молитовних текстів, а також літургістів, філологів, редакторів.
Згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 28 червня 2011 року затверджено назву «Синодальна літургічна комісія Української Православної Церкви» (Журнал № 51)3.
Крім Синодальної загальноцерковної комісії, у чотирьох єпархіях УПЦ діють єпархіальні комісії з питань богослужіння. Це Київська4, Бориспільська5, Одеська та Черкаська єпархії.
Багато які з богослужбових текстів, підготовлених трудами Комісії, було складено у відповідь на численні прохання віруючих з огляду на нагальні потреби сучасного парафіяльного життя.
Серед таких чинів варто згадати чин молебного співу про сім’ю. Його було ухвалено на засіданні Священного Синоду 17 серпня 2020 року й опубліковано на сайті Літургічної комісії6.
У визначенні Ювілейного Архієрейського Собору 2000 року наголошується на необхідності проведення катехитичних бесід з подружжями, які вступають до шлюбу, перед звершенням Таїнства Вінчання: «Висловивши стурбованість збільшенням числа прохань про отримання церковного розлучення, Собор констатує, що Церква, незмінно захищаючи моральні засади шлюбу та сім’ї, вважає своїм обов’язком сприяти зміцненню шлюбних уз і міцності сімейних відносин. Звернути увагу пастирів на необхідність проведення катехитичних бесід з нареченими, в яких би давалося чітке уявлення про нерозривність християнського шлюбу і про те, що церковне розлучення можливе лише з причин виняткового характеру, які повинні бути доведені до відома людей, які одружуються»7. Звичайно ж, у подвигу шлюбного життя подружжя потребує молитовної підтримки, що й знайшло своє відображення в зазначеному чині.
Сам чин побудований за зразком молебня без канону. Після початкових молитов слідує 127-й псалом, який також використовується в чині Вінчання, а після нього виголошується мирна єктенія з особливими проханнями про надання подружжю допомоги в проходженні спільного подвигу сімейного життя, про зміцнення в любові й бажанні дотримуватися євангельських заповідей.
Після єктенії слідує спів «Бог Господь» на третій глас з особливими тропарями. Перший тропар чину звернений до Господа і містить прохання про збереження подружжя православних християн, у другому згадується ідеальне сімейне подружжя — святій праведні Богоотці Іоаким і Анна, а Богородичний містить звернення до Всемилостивої Приснодіви Марії. Після тропарів слідує спів недільного прокимна 6-го гласу, який узгоджується з текстом тропаря. Після прокимна слідує апостольське читання з Послання до Ефесян. За аналогією із псалмом, що читається на початку чину, Апостол відповідає послідуванню Вінчання. Євангельське читання з Євангелія від Марка (Мк.10:6–9) нагадує заповідь Спасителя, про те, що людині належить залишити батька свого й матір свою і стати з дружиною єдиною плоттю. Після читань зі Святого Письма виголошуються сугуба єктенія з особливими проханнями і молитва.
Також серед запропонованих Комісією чинів слід назвати молебень за дітей, ухвалений на засіданні Синоду 23 листопада 2022 року. В його преамбулі сказано: «Часто до священнослужителів звертаються парафіяни із проханням помолитися за дітей, немовлят або отроків, яким потрібна молитовна підтримка Церкви й молитви батьків. І якщо у випадку з дорослим чадом священнослужителі можуть підібрати молебень з розділу “в різних потребах”, то коли йдеться про дитину, важко вмістити молитовні зітхання батьків у богослужбові прохання й чини, що вже є».
Самий чин побудовано на зразок звичайного послідування молебного співу. Після початкових молитов слідує 90-й псалом і піснеспів «Бог Господь» із тропарями. Перший тропар є парафразом тропаря Чесному Хресту, другий тропар звернений до преподобного Стиліана Пафлагонського, шанованого як покровитель дітей, замість Богородичного використовується загальний тропар Пресвятій Богородиці. За тропарями йдуть особливі заспіви й катавасія. У чині вказано два євангельські читання на вибір священника: 20-те зачало від полу Євангелія від Матфея або Євангеліста Марка 44-те зачало від полу.
Після Євангелія виголошується сугуба єктенія з особливими проханнями за дітей і молитва, в якій згадуються випадки особливого благословення дітей і юнаків, які містяться у Святому Письмі.
Одним з результатів богослужбової діяльності Комісії стало видання так званого медичного Требника, який поєднав у собі різні чини, об’єднані тематикою медичної допомоги стражденним. При цьому в збірнику поряд із традиційними давніми чинами присутні й нові чинопослідування, створені в рамках діяльності Синодальної літургічної комісії й затверджені Священним Синодом УПЦ.
Саме створення та публікація цих чинів свідчать про необхідність у дидактичному оформленні молитовних запитів православної людини щодо турботи про здоров’я.
Відкривається цей Требник чинопослідуванням благословення лікарняного закладу (лікарні, шпиталю, клініки, диспансера тощо), який був ухвалений Священним Синодом Української Православної Церкви 12 травня 2021 року8. Цей чин у своїй основі багато в чому відповідає чину освячення житла, і можна припустити, що саме дане чинопослідування послужило зразком для складання чину благословення лікарні, проте в ньому є значні відмінності. Насамперед впадає у вічі наявність трьох читань із Святого Письма. Читанню Апостола та Євангелія передує читання старозавітної паремії з неканонічної книги Премудрості Іісуса, сина Сирахова (Сир. 38:1–2, 4, 6–14). Цей уривок із Св. Письма ясно свідчить про роль лікаря й лікування.
Ще однією важливою відмінністю даного чинопослідування від чину освячення оселі є вилучення помазання освяченим єлеєм стін лікарні. Символічні дії обмежені лише окропленням приміщення освяченою водою. Загалом можна сказати, що в даному чині відбувається зміщення в бік дидактичної повчальності шляхом скорочення обрядово-символічної складової. Таку тенденцію, характерну для багатьох сучасних чинів, можна назвати загальним місцем, або топосом (locus communis) сучасної гімнографічної традиції.
Наступним новим чином, вміщеним в «Медичному Требнику», є чин благословення вагітної жінки, затверджений Священним Синодом Української Православної Церкви 12 травня 2021 року9.
Аналізуючи дане чинопослідування, слід зазначити, що за своєю структурою воно є відповідним звичайному молебню. Після початкових молитов читається 127-й псалом, який вживається також під час здійснення таїнства Шлюбу. Потім слідує спів Бог Господь з віршами і особливого тропаря, створеного подібно до тропаря за хворих. Потім йдуть прокимен і читання Євангелія від Іоанна (Ін.16:20–24). Після Євангелія виголошується сугуба єктенія з проханнями про збереження матері та благополучне зростання немовляти, яке має народитися. Завершується чин молитвою, яка не тільки вирізняється багатством богословських образів і думок, а й має високу поетичну складову, що розкриває трепетне ставлення гімнографів до таїни материнства. Так, у молитві вагітна жінка, яка носить під серцем дитятко і має народити, називається такою, що «до таємниці зачаття є нині причетною і Промислом Божим чудо явлення нового життя в собі показує»10.
Також у Требнику містяться нові чини молебнів: за передчасно народжених немовлят (схвалено Літургічною комісією 24 вересня 2021 року)11, за хвору дитину (ухвалено Священним Синодом 12 травня 2021 року)12; молитва за «сонячних дітей», тобто детей, народжених із синдромом Дауна, (ухвалено Священним Синодом 14 травня 2020 року)13; молебень за дітей, хворих на аутизм (схвалено Літургічною комісією 10 квітня 2020 року)14; молебень за людей, що хворіють на алкоголізм або наркоманію;15 молебний спів про сімейне благополуччя (ухвалено Священним Синодом 17 серпня 2020 року).
Усі зазначені молитвослів’я та чинопослідування мають яскраво виражену дидактичну складову і є невід’ємною складовою катехитичного служіння в межах парафіяльної громади.
1 Нефедов Г., прот. Таинства и обряды Православной Церкви. М.: Изд. «Паломникъ»,1999. С. 4.
2 Журнал № 27 від 29 березня 2007 р.[Електронний ресурс]. // Офіційний сайт Священного Синоду Української Православної Церкви. [сайт].URL:https://sinod.church.ua/2014/01/15/zasidannya-29-bereznya-2007-roku/ (дата звернення: 10.06.2020).
3 Журнал № 51 від 28 червня 2011 р.[Електроний ресурс]// Офіційний сайт Священного Синоду Української Православної Церкви. [сайт].URL: https://sinod.church.ua/2014/01/15/zasidannya-28-chervnya-2011-roku/ (дата звернення: 10.06.2020).
4 Офіційний сайт Літургічної комісії Київської єпархії Української Православної Церкви. URL: https://lkkiev.church.ua/ (дата звернення: 10.06.2020).
5 Офіційний сайт Бориспільської єпархії Української Православної Церкви. URL:http://www.boryspil-eparchy.org/index.php/eparhia/%D1%94%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8/1302-%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%8F.html(дата звернення: 10.06.2020).
6 Молебное пение о семье. [Електронний ресурс]. // Синодальна літургічна комісія Української Православної Церкви. [сайт].URL: https://www.lyturg.org/sklad-komisii/ (дата звернення: 7.10.2022).
7 Определение Юбилейного Архиерейского Собора 2000 г. «О вопросах внутренней жизни и внешней деятельности Русской Православной Церкви». / п. 11. [Електронний ресурс]. // Офіційний сайт Руської Православної Церкви. [сайт].URL: http://www.patriarchia.ru/db/text/419789.html. (дата звернення: 11.06.2020).
8 Чин благословения врачебницы // Требник медицинский. К.-Одесса, 2022. С.4.
9 Чин благословения жены, во чреве чадо имущей // Требник медицинский. С.20.
10 Чин благословения жены, во чреве чадо имущей // Требник медицинский. С.24.
11 О преждевременно рожденных младенцех // Требник медицинский. С.32.
12 Последование молебна за болящаго младенца // Требник медицинский. С.35.
13 Молитва о солнечных детях // Требник медицинский. С.48.
14 Молебен о детях, страдающих от недуга аутизма // Требник медицинский. С.50.
15 Молебное пение о страждущих недугом винопития и наркомании // Требник медицинский. С.117.